Після Воскресіння Господь Ісус встановив Таїнство Покаяння такими словами: "Прий міть Духа Святого! Кому відпустите гріхи - відпустяться їм, кому ж затримаєте -затримаються!" (йн 20, 22-23). У такий спосіб апостоли та їх послідовники отримали владу відпускання гріхів. Церква навчає нас, що той, хто приступає до Таїнства Покаяння, отримує від милосердя Божого пробачення зневаги, вчиненої Богу, і водночас поєднується з Церквою. Хрещення є першим Таїнством поєднання і основою кожного наступного повернення до Бога. Якщо хтось після хрещення зірвав при язнь з Богом через тяжкий гріх, тоді Таїнство Покаяння, тобто сповідь, є для нього дорогою поєднання з Ним. Церква нагадує нам у своїх заповідях, щоб ми, принаймі у пасхальний період, приступили до Святої Сповіді та до Святого Причастя, Через акт досконалого жалю Бог пробачає людині її гріхи. Молитва, слухання Слова Божого, взаємне вибачення також спричиняється до прощення наших гріхів. Свята Літургія як Жертва Примирення має міць прощення легких гріхів. Хто все-таки вчинив тяжкий гріх, а з нього не висповідався, повинен перед Святим Причастям піти до індивідуальної сповіді. Знаком правдивого навернення є жаль за гріхи, їх визнання перед священиком, а також постанова виправити своє життя. Розгрішення через священика є видимим знаком пробачення і поєднання з Богом та Церквою.
|